Завідувач науково-природничого відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею Михайло Підгайний розповів про діяльність закладу, зокрема про виставку «Незламна Херсонщина», що була представлена минулого року.
– Які особливості має ця виставка?
– Це перша виставка після визволення Херсона. Вона охоплює події від початку повномасштабного вторгнення до звільнення. Серед експонатів — перші жертви війни, серед яких звичайні кури. Є також стілець, який використовували для катувань у підвалах, де утримували людей. Портрети, які викликали жах у світі — херсонці виходили проти окупантів, демонструючи відвагу. Це безпрецедентний приклад спротиву, якого ще не було в світі. Окупанти нас не злякали, вони просто не знали, як реагувати, навіть стріляли вгору.
(переходячи до сусіднього приміщення – ред.)
Ми маємо велику кількість уламків, з яких зібрали слово «Херсон». Нещодавно брали участь у заході «Херсон – люди, як струни», який відбувся в Києві, і також представили цей експонат.
– Яка ваша робота в даний час?
– Нещодавно ми провели майстер-клас, де навчалися писати старовинним стилем. Тут виставлені натуральні пера та копії чорнильниць того часу, які ми виготовляли спеціально. Через те, що не можемо запрошувати відвідувачів до музею, проводимо заходи онлайн. Я займаюсь палеонтологічними знахідками — регулярно організовую зустрічі. Інколи навіть відвідую бомбосховища і представляю там експозиції.
Діти дуже люблять динозаврів, хоч у нашій області їх немає, зате є багато мамонтів та інших цікавих експонатів. Також маємо виставку плазунів, до якої входять змії, ящірки, черепахи, а окремо проводимо заняття про отруйних тварин Херсонщини.
І ще я доглядаю за нашим «зоокуточком» — черепашкою та карасиком.
– Де зараз розташована експозиція музею?
– Основну експозицію ми евакуювали. Цей процес тривав півтора року, розпочався одразу після звільнення. Ми пережили прямі обстріли, внаслідок яких в музеї пробивало стіни. Дякуємо охоронцеві, який загасив пожежу. Однак ми не переставали боятися повторних обстрілів, тому вирішили евакуювати предмети. В результаті ми вивезли понад 150 тисяч експонатів різного розміру — це було величезне завдання.
Знову були обстріли, але на щастя, вони влучили у двір. Однак уламки порушили цілісність стін музею.
В основному постраждав головний корпус, який розташований ближче до Дніпра, але уламками також вразило Літературний та Природничий музеї.
– Скільки експонатів було до початку повномасштабного вторгнення?
– У фондах музею було понад 180 тисяч експонатів, з яких більше 10 тисяч були в експозиції. Російські військові вивезли багато експонатів, включно із зброєю та археологічними предметами. Відділ природи не постраждав, але забрали багато цінних металів та антикварної зброї. Історичні експонати постраждали: вікна розбиті, двері виламані.
– Чи ведете ви записи про вашу діяльність в цей час для майбутніх поколінь?
– Протягом багатьох років ми видавали «Наукові записки», починаючи з 2000-х. Наразі ми створили «Ненаукові записки», які містять спогади співробітників про життя під час окупації. Я вів щоденник, також колеги записували свої спогади.
Тут також представлено ще одну виставку «Херсон звідусіль», яка була ініційована Миколою Гоманюком. Суть полягає в тому, що херсонці з різних куточків світу надсилали листи на Головпоштамт Херсона. На мапі видно позначені місця, навіть Соломонові острови мають своїх херсонців.
Це — подарунок 73-річного шведського політика Ларса Петра Фредена, який проїхав 60 днів на велосипеді вздовж лінії фронту. Він не залишився байдужим до мужності херсонців і передав музею свій велосипед і шолом.
Фото Марусі Басараб
