Сьогодні, о 11:00, Херсон зазнав авіаудару від російських сил. Випущено три керовані авіабомби, які вразили житлові райони міста. Вчора Запоріжжя, сьогодні Херсон знову під обстрілом.
***
“Подивіться! Тут ще був будинок вранці… Тепер — лише вирва! Нашу сусідку, бабусю, дивом вдалося врятувати…” — діляться свідками подій херсонці, розповідаючи про наслідки авіаудару. Пошкоджено житлові квартали та дитячий садок. За попередньою інформацією, дев’ять осіб постраждали, з них шість — госпіталізовано, серед них — найстарша, якій 85 років.
***
Херсон — місто, що кожного дня відчуває на собі жахи війни. З лівого берега Дніпра ворог продовжує завдавати ударів по домівках, вулицях і життях людей. Щоденно — це боротьба за виживання, щовечора — молитва за близьких. Попри всі труднощі, небо над Херсоном залишається рожевим, особливо на заході сонця. Це небо, яке бачилось у горі та втраті, стало символом надзвичайної стійкості. Херсонці, дивлячись на нього, мріють про мирне життя без вибухів.
***
У Херсоні вже скоро весна, тепло і сонячно, але вулиці пустують, а дитячі майданчики порожні. Десь лунають гуркіт вибухів, водночас комунальні працівники продовжують свою діяльність, не зважаючи на небезпеку.
***
Часто можна почути вислів: “Херсонці незламні”. Проте, чи знаєте ви, як виглядає їхнє справжнє життя? За цими словами стоять люди: чоловік і жінка, які щодня торгують овочами на Дніпровському ринку, де дрони літають, немов вдома. Це комунальники, які прибирають вулиці, облачені в бронежилети, і бригадир, що пильно стежить за небом, щоб вчасно подати сигнал до укриття. Це рятувальники, що ремонтують дах моргу, під час яких на них падають уламки. Водії маршруток, які намагаються перевезти важкопоранених у міських умовах, ризикують своїм життям заради інших.
Це медичні працівники, які виходять на роботу попри небезпеку, і ветеринари, котрі рятують тварин навіть під обстрілами. Це волонтери, що доставляють продукти, та ремонтні бригади, які захищають електромережі. Це нескінченний перелік мужності. Але, на жаль, херсонці зазнають і фізичних травм: вони щоденно гинуть і отримують поранення. Можливо, морально вони залишаються незламними, але ціна цієї стійкості — висока.
