У Херсонській організації «4 лапи» перебувають коти, собаки, птахи, лисиці, єноти та кролики. Про особливості роботи закладу на лінії фронту розповіла його засновниця Яна Лущик.
— Яно, скільки зараз тварин у притулку? Які саме?
— У нашому притулку більше 700 тварин, переважно це коти та собаки. Також маємо птахів, зокрема курей, павичів та качок. У закладі живуть лисиці, єноти, кролики. Не так давно у нас був голуб, але його вдалося евакуювати до Німеччини для лікування, і тепер він продовжить своє життя там.
— Які щоденні процедури у вас відбуваються?
— Наш день завжди дуже насичений. З 8 до 14 години працює наш персонал: вони займаються прибиранням та годуванням тварин. Мій робочий графік умовний — нерідко закінчується під час комендантської години. Я сама прибираю, годую, роблю ін’єкції, а коли потрібно, везу тварин до лікарні. Плани завжди змінюються, оскільки ми не знаємо, які тварини можуть надійти або потребувати допомоги. Головна мета — надати допомогу тим, хто цього найбільше потребує.
— Звідки ви отримуєте допомогу з кормами та ліками? Хто підтримує вашу організацію?
— Наша організація функціонує завдяки підтримці простих людей. Ми не отримуємо фінансування від держави чи грантів. Декілька благодійних фондів допомагають, проте цього недостатньо. Тому ми покладаємось на пожертви, які намагаємось розподілити так, щоб забезпечити необхідними ресурсами кожного з наших підопічних.
— Вам привозять тварин? Чи ви їх знаходите на вулиці?
— Наразі ми не можемо забирати тварин з вулиці, оскільки притулок переповнений. Переважно до нас доставляють тварин військові, які рятують тих, хто пережив важкі умови: голод, холод, травми. Ми не можемо відмовити тим, хто без нашої допомоги опиниться в небезпеці.
— Як часто у вас беруть тварин? Які тварини більше прилаштовують — місцеві чи з інших міст?
— В принципі, у нас беруть тварин. Проте немає фіксованої тенденції — іноді більше собак, іноді котів. Зокрема, з Херсона дуже небагато людей прилаштовують тварин. Переважно ми отримуємо запити з інших міст і країн, де люди готові прийняти тварин, сплачуючи за їхню транспортування.
— Розкажіть, будь ласка, про одну з тварин, яка до вас потрапила.
— Однією з історій є кіт на ім’я Тома, якого привезли військові з Тягинки разом із кількома іншими котами. У нього були серйозні проблеми зі здоров’ям — пошкоджене око. Його терміново прооперували, і спершу він був дуже наляканий. Згодом Тому знайшлася родина за кордоном, яка закохалася в нього. Тепер він живе в новій, люблячій родині.
— Чому ви вирішили займатися притулком?
— Спочатку у мене не було планів створювати притулок. Я просто допомагала знаходити домівки тваринам, публікуючи оголошення в інтернеті. Згодом кількість тварин зросла, і так я змушена була займатися цим більш серйозно. Протягом 16 років у нашій організації сталося чимало змін, але тепер ми маємо те, про що завжди мріяла — безпечне місце для тварин.
— Які складнощі ви переживаєте в даний час?
— Основні труднощі пов’язані з тим, що більше людей залишають своїх тварин. Запитів на допомогу та приймання нових тварин багато, проте ми фізично не можемо це здійснити, оскільки вже маємо багато підопічних і нам складно їх утримувати. Питання фінансування та забезпечення кормами також залишається актуальним, адже нам потрібні якісні корми для хворих тварин.
— Як тварини реагують на вибухи?
— Деякі тварини вже звикли до сильних звуків, вони особливо не реагують на них. Однак, якщо трапляються сильні обстріли, вони можуть проявити страх і паніку. Ми намагаємось їх заспокоїти, але не завжди вдається уникнути стресу.
— Як ви святкували зимові свята?
— У нашому притулку немає вихідних чи свят. Поки всі святкували, до нас прибула кішка в критичному стані, і я змушена була самостійно займатися її лікуванням. Тому для нас це звичайні будні, де кожен день — це боротьба за життя тварин.
Фото надані Яною Лущик
Місто Сонця – інформаційне видання, новини Херсона, Херсонщини, Події Херсон, Херсонські новини, Україна.
