Після деокупації Правобережжя з обласного та місцевих бюджетів на цивільний захист населення витрачено півмільярда гривень. Кошти були спрямовані на ремонт та готовність 227 захисних споруд. У 2024 році відремонтували 125 з них. Водночас жодна з територіальних громад Херсонщини не має 100% забезпечення захисними спорудами. Найгостріша ситуація спостерігається в прибережних населених пунктах, зазначають у Херсонській ОВА.
Громада вимагає більше укриттів
“Станом на 10 січня 2025 року на деокупованих територіях Херсонщини встановлено 332 первинних мобільних укриттів, з них 81 – у новому році. Додатково плануємо встановити ще 70 укриттів,” – повідомив начальник управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
Модульні укриття забезпечують захист від уламків під час обстрілів. Досвід їх створення запозичений у Ізраїлю. Місцеві жителі надсилають безперервні запити на встановлення мобільних укриттів у зонах скупчення людей, що підтверджує їхню потребу.
За словами Толоконнікова, на території області впроваджують системи автоматичного відкриття дверей у захисних спорудах. Це забезпечить вільний доступ під час повітряної тривоги. Наразі встановлено 143 таких системи.
Як повідомляє Херсонська ОВА, триває відновлення 11 захисних споруд у деокупованих територіях. Щоб покращити безпеку, укриття необхідні для освітніх і медичних закладів, соціальних та адміністративних будівель, промислових та транспортних підприємств. Наразі існуючі укриття здатні захистити 62% населення Херсонщини.
Адреси укриттів розміщені на онлайн-картах на офіційних сайтах місцевих військових адміністрацій. Додаткову інформацію можна отримати через “Херсонський обласний контактний центр”.
Безпекові виклики у звільнених громадах
Ситуація з безпекою у звільнених громадах Херсонщини залишається напруженою. Окрім масованих артилерійських обстрілів, ворог застосовує дрони. Зокрема, життя мешканців Станіславської громади стало справжнім випробуванням.
Раніше тут проживало близько 10 тисяч людей, але за останній рік кількість жителів зменшилася до 4800. Посилення обстрілів призвело до нової хвилі еміграції.
Наразі, за словами начальника Станіславської військової адміністрації Олександра Бабуцького, у громаді залишилося близько двух тисяч осіб, що складає приблизно п’яту частину до війни.
Чотири села Станіславської громади розташовані на березі лиману, що робить їх вразливими для атак.
“З моменту вильоту снаряда проходить 5–12 секунд, щоб встигнути знайти укриття. У нас є 8 мобільних бетонних укриттів, але вони забезпечують захист тільки від уламків. З трьох стаціонарних укриттів два вже знищені,” – каже Бабуцький.
Ситуація із забезпеченням безпеки рухом у громадах критична. Вороги націлюються не лише на цивільних, а й на громадських працівників. Через обстріли медики залишилися без спеціального транспорту.
В ремонті комунікацій існують труднощі, оскільки обласні служби не ризикують відправляти своїх працівників. Лише два сімейні лікарі надають медичні послуги.
Бабуцький зазначає, що триває роз’яснювальна робота серед населення стосовно потреби в евакуації, але вирішити це питання вдається небагатьом.
“Гуманітарну допомогу доставляють лише легковими автомобілями. Ці поїздки ризиковані. РЕБи, на які було витрачено два мільйони, вже знищені. Ускладнює ситуацію постійна загроза дронів,” – говорить Бабуцький.
Спори щодо укриттів
Крім зовнішніх намагань покращити рівень безпеки, виникає й чимало внутрішніх проблем. Дар’ївська сільська військова адміністрація змушена судитися з Херсонською обласною прокуратурою для забезпечення укриттів для громади. Начальник Дар’ївської СВА Анатолій Дідур вважає відкриті кримінальні провадження необґрунтованими.
Конфлікт виник через кримінальний розслідування прокуратури, що вважає недоцільним поточний ремонт підвальних приміщень закладу дошкільної освіти. За її вказівкою роботи призупинено.
“Зараз відкриті п’ять проваджень через створення укриттів, а одне — через їх відсутність в недоцільному місці. Прокуратура ігнорує реальні потреби населення,” – пояснює Дідур.
Екстрена евакуація для виживання
Перед мешканцями прибережних населених пунктів Херсонщини стоїть непросте вибір — залишитись чи евакуюватись. У цьому процесі їм готові допомогти місцеві чиновники та благодійники.
Сайт Херсонської ОВА надає інформацію про евакуацію з Херсона, яка проходить з двох пунктів. Для детальних відомостей звертайтеся за телефоном гарячої лінії: 0800 33 0951.
Благодійний фонд Helping to Leave здійснює безкоштовну евакуацію з Херсона та області до Одеси та Миколаєва. Для переїзду в інші населені пункти організація покриває витрати на квитки.
“Якщо потрібно розміщення після прибуття, людина зв’язується з кол-центром. У нас є відділ, що допомагає знайти тимчасове житло через партнерські організації,” – говорить Юлія Кострік, координаторка Херсонського напрямку Helping to Leave.
Висновки про безпеку в Херсонщині
Безпека залишається серед головних пріоритетів відбудови Херсонщини. Представники влади, міжнародні організації та громади співпрацюють для поліпшення ситуації.
Завдяки зусиллям благодійників вдалося відновити 85% укриття в навчальному закладі Білозерської громади, а також здійснити ремонти за рахунок місцевого бюджету.
“Модернізація структури укриттів допоможе більш ефективно організувати заходи для населення та забезпечити їхню безпеку,” – зазначають працівники громади.
У питаннях безпеки важливо ефективно прогнозувати запити населення та планувати бюджет. Люди, які евакуюються, повинні мати можливість отримати підтримку та сервіс у нових місцях.
Уцілівши, мешканці звільнених територій потребують допомоги у пристосуванні до нових умов, проте ситуація безпеки залишається непростою.
Оксана Гунько
Елла Петренко
