Репліка булави XV століття, знайденої під час міжнародної експедиції “Фортеця Тягинь”, була виготовлена херсонським ковалем та реконструктором козацької доби Михайлом Запорожецьом. Оригінальний експонат наразі зберігається в Київському обласному археологічному музеї.
Запорожець розповів, що у процесі створення репліки він використав сучасні матеріали та технології. “Голова булави важить 250 грамів, а загальна вага складає 360 грамів. Руків’я виготовлене з дерева грабу, обмотане шкірою для зручності користування. Додатково присутні декоративні елементи. Метал репліки — це сталь, зварена із сегментів, внутрішня частина залита свинцем, точно як в оригіналі”, — зазначив коваль.
Михайло Запорожець під час обробки булави. Джерело: Суспільне Херсон
Виготовлення репліки зайняло чотири місяці. Михайло розповів, що, попри свій 30-річний досвід, працювати над подібним виробом — це повністю новий досвід для нього. “Це було складніше, ніж я очікував, адже реставрувати середньовічні предмети потребує ювелірної майстерності”, — прокоментував майстер.
Михайло Запорожець у процесі реконструкції булави. Джерело: Суспільне Херсон
Археологи, які знайшли булаву, зазначають, що вона була частково зруйнована. Проте збереглися його голова та частина державки, що допомогло у реконструкції.
Голова правління ХМГО “Культурний центр Україна-Литва”, Наталя Бімбірайте, розповіла про важливість цієї знахідки. “Розкопки тривали шість років у рамках експедиції Інституту археології НАН України. Знайдена булава є унікальною, оскільки вона є найдавнішою на північному Причорномор’ї”, — зазначила вона.
Знайдена булава в результаті археологічної експедиції. Джерело: Наталя Бімбірайте
Потенціал булави не лише як зброї, але й як статусного атрибута може свідчити про харизму її власника. Бімбірайте припустила, що булава могла належати українському гетьману Богдану Глинському.
3D-модель фортеці Тягинь. Джерело: Наталя Бімбірайте
Архітекторки Ліза та Тетяна Євсеєви допомогли у створенні креслень булави, спираючись на фотографії та опис знахідки. Реалізація задуму стала можливою завдяки благодійним внескам.
“Це мій особистий проект. Я розповіла про свою мрію, і багато людей підтримали мене”, — сказала Бімбірайте.
Булава, знайдена під час експедиції. Джерело: Скрін з віртуального музею “Фортеця Тягинь”
Репліка булави стане частиною мистецьких проектів для популяризації історії півдня України, адже, на відміну від оригіналу, її можна буде не лише побачити, а й потримати у руках. “Оригінал наразі законсервований і зберігається в Київському музеї. Ми прагнемо зробити історію цікавою для широкої аудиторії”, — додала Наталя Бімбірайте.
