На початку лютого 2025 року відбулася публічна онлайн-дискусія під назвою «Діалог як інструмент підвищення стійкості та згуртованості в громадах Херсонщини». Цей захід організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.
Модератором обговорення стала Галина Бахматова, кандидатка філологічних наук та активістка.
Перша частина дискусії була присвячена аналізу ризиків, які впливають на стійкість та згуртованість у Херсонській області. У наступній частині обговорювалося питання залучення громадян до процесів управління, зокрема, створення громадської ради при військовій адміністрації.
Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи, підкреслила, що стійкість не є простою метафорою, а вимагає впровадження практичних заходів і політик. Хоча Херсонщина стикається з викликами, вона демонструє, як можна зберігати єдність у складних умовах. Стійкість містить в собі здатність держави і громади адаптуватися, реагувати на загрози та відновлюватися.
Дмитро Бутрій, перший заступник голови Херсонської обласної адміністрації, у вітальному слові зазначив, що українці на прикладі своєї боротьби можуть слугувати прикладом для всього світу. Він акцентував, що діалог є засобом не лише комунікації, а й довіри, що сприяє відновленню громад на Херсонщині.
Віталій Бєлобров, заступник міського голови Херсона, вважає, що громадська рада при міській військовій адміністрації може стати важливим елементом єднання. Такі ініціативи допомогли місту витримати труднощі, і спільне бачення майбутнього є критично важливим для відновлення. Громадська рада має стати сильною інституцією, яку потрібно створити спільними зусиллями.
Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи, представив результати дослідження ризиків для п’яти прифронтових областей. У його рамках було опитано близько 100 експертів, і результати свідчать, що, незважаючи на стійкість регіону, 51 із 70 ризиків, зазначених у дослідженні, залишаються актуальними.
Дослідження виявило, що «каскадні ризики» пов’язані зі зниженням соціального добробуту, недостатньою інфраструктурою, а також питаннями особистої безпеки. Мешканці регіону відзначають загрози, які пов’язані зі складними життєвими умовами, імовірними блекаутами, а також з перебоями в теплопостачанні.
Окремою темою стала проблема доступу до інформації. «Інформаційна окупація» все ще представляє серйозну загрозу через активність проросійських каналів у соціальних мережах, які поширюють відповідні наративи.
У своєму виступі Дмитро Бутрій наголосив на ризиках, з якими стикається Херсонська область, зокрема демографічному, оскільки приблизно 60% населення деокупованих територій залишило свої домівки. Важливими також залишаються проблеми з веденням сільського господарства, що ускладнено через замінування.
Водночас органи влади працюють над підтримкою діалогу як із тими, хто виїхав, так і з тими, хто залишається на тимчасово окупованих територіях, щоб показати, що їх не забули.
Костянтин Філенко, програмний менеджер Фонду громади Херсона «Захист», поділився підсумками онлайн-досліджень суспільної думки, які проводилися з 2023 року. Було здійснено 25 опитувань, тематика яких охоплювала як соціально-економічні питання, так і проблеми згуртованості громад, включаючи думку українців за кордоном. Створене спільне інформаційне поле стало важливим елементом підтримки зв’язків у громадах.
Діалог має бути конструктивним і працювати над зменшенням ризиків. Лариса Оленівська, виконавчий директор Асоціації міст України, підкреслила необхідність створення комунікаційних платформ у регіоні, а також важливість збереження освітніх закладів, які служать центрами для українців у світі. В умовах прифронтової області однією з основних проблем залишається відновлення житла, для чого вже розроблено необхідні інструменти на державному рівні, але ВПО (внутрішньо переміщені особи) потребують гарантій компенсацій.
Юрій Антощук, виконавчий директор БФ «Об’єднання», акцентував увагу на важливості налагодження комунікації між громадянським суспільством та владою, зазначивши, що участь інших структур, таких як ДСНС і поліція, є необхідною для забезпечення належної життєдіяльності прифронтових територій.
Демократія участі має свої індикатори, включаючи аналіз рішень, ухвалених за участю представників громадянського суспільства. Володимир Молчанов, експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, закликав до розробки річних планів залучення громадян. Наявність дорадчо-консультативних органів є важливою, однак перед їх створенням необхідно провести дослідження, щоб зрозуміти, які заходи є найактуальнішими для громади Херсона.
Завершуючи дискусію, політолог Олег Саакян, співзасновник Національної платформи, підкреслив, що стандарти стійкості нині формуються в Україні, й успішні практики потребують вивчення та аналізу. Громадські дорадчі та консультативні органи важливі, адже можуть частково компенсувати брак традиційної виборчої демократії, стаючи платформами для взаємодії та об’єднання зусиль.
Необхідно запроваджувати систематичні громадські консультації з аспектів стійкості та згуртованості, пропонуючи системні документи та план заходів щодо відновлення інструментів демократії участі. Таку думку висловив Дементій Білий, регіональний координатор Національної платформи у Херсонській області.
В умовах прифронтового регіону до роботи громадської ради варто залучати представників освіти, охорони здоров’я, ДСНС, поліції та інших структур, з урахуванням інтересів різних соціальних груп, включаючи ветеранів. Суть полягає в тому, щоб влада приділяла увагу пропозиціям і рекомендаціям громадської ради. Представники ради працюватимуть безкоштовно, і їхня діяльність мусить бути прозорою для громади.
Національна платформа стійкості та згуртованості була заснована у лютому 2018 року. Її стратегічні пріоритети полягають у забезпеченні стійкості держави і суспільства, згуртованості та єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях, задіявши провідних міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід реалізується в рамках проєкту «Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
