Складно спостерігати, як мир перестає існувати так, як ти його знаєш. Реальність, де цінності, угоди й чесність практично втратили своє значення.
***
Я спілкувалася з родичкою загиблого героя з Херсона. Вона продовжує жити в місті, зберігаючи спокій у розмові, без наляканості або паніки. Разом з нею мешкають дві бабусі, одній з яких 92 роки. Вони не мають наміру виїжджати, зазначаючи:
- «Старенькі не витримають дороги»;
- «Де ми будемо потрібні?»;
- «Поки квартира вціліла, тримаємося»;
- «Наші нас захистять!»
Це незламні мешканці Херсона.
***
Не зважаючи на постійні обстріли та атаки з дронів, містяни щоденно виходять на роботу, забезпечуючи енергопостачання, водопостачання та опалення для суспільства. Навіть під час небезпеки вони відновлюють те, що намагається знищити ворог. Сьогодні відзначається день працівників житлово-комунального господарства.
***
Дивно спостерігати, як деякі запитують, чому вони продовжують свою працю, якщо існують претензії на Херсон. Спостерігається систематичне витіснення життєздатних мешканців із міста, яке потрібно лише для ботанічних садків та літніх людей, бажано, щоб вони якомога швидше залишили свої помешкання для націоналізації. Кожен день, проведений у Херсоні, стає свідомим вибором і є таким же важливим актом непокори, як і протестні акції у березні 2022 року.
***
На півдні країни ворог активізує штурмові дії та обстріли, збільшуючи використання ракет і дронів.
***
Мешкання незламних херсонців прикрашають весняні квіти, а присадибні ділянки дбайливо доглянуті жителями півдня України. Незважаючи на гучні звуки обстрілів, херсонці роблять все можливе, щоб зберегти лад у своєму місті. Коли настає коротке затишшя, важко уявити, що таку красу можна знищити.
