Олена Гузенко з Білозерки вже багато років живе у Данії. Вона приїхала до цієї скандинавської країни у 2007 році, коли після навчання в Херсонському аграрному університеті стала учасницею спеціальної програми для молодих спеціалістів, яка забезпечувала доступ до європейської освіти та роботи.
Протягом 12 років Олена працювала на фермах у Данії. У майбутньому вона отримала дозволи на проживання, здобула другу освіту, знайшла коханого та стала матір’ю. Проте після анексії Криму в 2014 році її серце заповнили тривоги за рідну Україну, батьків та родину.
Справжнім потрясінням для Олени стало повномасштабне вторгнення Росії. Це змусило її задуматися про те, як вона може допомогти своїй Батьківщині. У перші дні війни вона почала говорити про це з місцевими жителями, намагаючись донести до них тяжкість ситуації, яка відбувалася за тисячі кілометрів.
Олена не здавалася та шукала шляхи допомогти Україні, особливо Херсонщині, що постраждала з перших днів війни. Існуюча українська діаспора в Данії вразила її своєю згуртованістю та бажанням допомагати. Це надихнуло багатьох данців долучитися до благодійних ініціатив.
Волонтерська діяльність стала основою її життя. Олена збирає їжу, техніку, одяг та медичні засоби, що надсилаються у лікарні, притулки та військовим, які боронять Херсонщину. Вільний час Олена присвячує сортуванню, пакуванню і підготовці допомоги до відправки. Часто її вечори закінчуються близько опівночі, оскільки потрібно підготувати велику вантажівку для відправлення в Херсон.
Як волонтерка, яка має дві громадянства — українське та данське, Олена залишається частиною непереможної Херсонщини.
“Данія мене вразила!”
Вона згадує, як у 24 роки переїхала до Данії, пройшовши відбір для навчання в сільськогосподарській школі. Це стало фінансовим навантаженням для її родини, але вона відчула, що саме тут хоче жити та будувати майбутнє.
Після навчання Олена почала працювати на фермах, зрозумівши, що праця там була важкою, навіть незважаючи на автоматизацію. Більшість працівників були з інших країн, але українці швидко зарекомендували себе як працелюбні та надійні. Олена прагнула отримати нову освіту та знайти кращі можливості для роботи.
Волонтерська діяльність під час війни
Коли розпочалася війна, Олена почала активно діяти, збираючи допомогу для родини, яка залишилась вдома. Вона згадує, як важко було виїхати зі свого рідного села, але зуміла вивезти матір і поселити разом з собою в Бранде.
Олена прагнула доставити допомогу до Херсонщини. Її шлях не був легким; знайти фінансування для транспорту та оргпункти в Україні було справжнім викликом. Вона налагодила контакт з відповідальними волонтерами та організаціями, що допомагали розподілити гуманітарну допомогу.
Більшість зразків допомоги, які Олена надсилає, включають продукти харчування, медичні засоби та іграшки для дітей. Вона особисто контролює весь процес — від зборів до доставки.
Наразі Олена продовжує займатися волонтерством, і незабаром планує знову вирощувати овочі на своєму городі. Олена вважає, що кожен українець, незалежно від місця проживання, має робити своє на благо Батьківщині та боротьби за її майбутнє.
“Всі мають робити одну справу — для України”
Олена впевнена в силі духу українців та вважає, що лише спільними зусиллями можна досягти перемоги. Вона продовжує працювати на підтримку українських військових та цивільних осіб, які опинилися у скрутній ситуації через війну.
Ірина Квітка
