Підприємці Херсонської області на підприємницькому фронті стикаються з численними труднощами. Окупація, обстріли та руйнування – все це стало серйозним випробуванням для регіону. Багато з них були змушені призупинити свою діяльність, переїхати або зовсім закритися. Проте є й такі, які незважаючи на небезпеку, продовжують діяти. “Білозерка.info” далі розповідає про людей з Херсонщини, які, ризикуючи життям, намагаються відновити свою роботу.
На розмову з Олександром Гінкулом з Посад-Покровського. Під час мирного часу він управляв магазинами, кафе, аптекою, салоном краси та тренажерним залом. Більшість його бізнесу постраждало від війни, але він наполегливо намагається відновити те, що вціліло.
Створення бізнесу в умовах криз
Олександр Михайлович почав свою підприємницьку діяльність у 90-х роках. Він навчався на факультеті культури в Миколаєві та працював директором будинку культури в Посад-Покровському. Перші гроші заробив ще в 17 років, організувавши музичну гру, де грав на бас-гітарі. Після служби в армії їхній колектив об’їздив Херсонщину та Миколаївщину, беручи участь у весільних та інших святкових заходах.
“Коли я працював директором будинку культури, у нас виступали Назарій Яремчук, Микола Гнатюк та інші знаменитості. Це були цікаві часи, є чим згадати!” — згадує Олександр.
Він також відзначає, що до підприємництва його підштовхнули економічні труднощі 90-х років — затримки зарплат та брак грошей змусили його шукати нові можливості для заробітку. Він відкрив відеосалон у будинку культури, а згодом почав торгувати українськими товарами в Польщі. Відзначивши успіх, він розширив свій бізнес та відкрив кафе й бар.
Широкий спектр бізнесу
У 2000 році Олександр придбав стару будівлю поруч з будинком культури та відкрив продуктовий магазин. Незабаром у нього з’явився кіоск, а потім і ще кілька торгових точок у сусідніх населених пунктах.
Коли розпочалася приватизація радгоспу, він викупив колишній будинок побуту і за п’ять років відновив його. Спільно з іншими жителями він отримав 1,7 га землі, яку пізніше розширив до 40 гектарів.
“У перший рік я посіяв гречку, а на наступний — баштан. Це принесло добро, тож я почав купувати паї, і згодом ті 1,7 гектара перетворилися на 40”, — розповідає фермер.
Завдяки зусиллям Олександра, у селі відкрилися магазини, аптека, салон краси та ресторан. Впродовж 16 років він також був депутатом районної ради і за цей час на його підприємстві працювало 40 людей.
Проте в січні 2022 року війна внесла свої корективи. Олександр був готовий до нових викликів: він уже підготував насіння для вирощування, але після початку бойових дій плани змінилися.
Війна змінює пріоритети
Перші дні війни були складними: довгі черги за продуктами біля його магазинів, але згодом запаси вичерпалися, і постачання виявилося неможливим. Незважаючи на небезпеку, Олександру все ж вдалося постачати хліб.
“Разом із сім’єю ми ховалися в підвалах, намагаючись вижити. Коли окупанти зупинилися неподалік, наше село стало об’єктом обстрілів. Потім мій продуктовий магазин згорів від прямого потрапляння снаряда, і цифри пішли на спад,” — згадує Олександр.
У березні 2022 року після обстрілів він закрив бізнес і виїхав до Німеччини з родиною, де прожив два роки.
Повернення та відновлення
Після повернення на батьківщину в квітні 2024 року Олександр виявив пограбовану та зруйновану власність. Зібравшись з силами, він подав заявку на грант, відремонтував кафе та почав відновлювати бізнес.
“Моє старе насіння вдалося зберегти, і це стало основою для відновлення господарства,” — говорить підприємець.
Олександр почав відроджувати своє господарство, вирощуючи томати, цибулю та інші культури. Попри всі труднощі, він розглядає це як процес відновлення, хоча труднощі все ще існують.
“Зараз є серйозні проблеми з відсутністю фінансування для відновлення бізнесу в прифронтових зонах, а також я вдячний місцевій владі за підтримку,” — додає Гінкул.
Хоча багато з того, що він мав, було втрачено, Олександр прагне мирного життя для свого народу й продовжуватиме роботу стільки, скільки зможе.
“Після мандрів я зрозумів: де народився, там і згодився,” — резюмує Олександр.
Ірина Квітка
