Про його життя розповіла дружина, Світлана.
Дмитро Павлінський народився в Херсоні та навчався на факультеті Херсонського морського училища. Він працював висотником у Києві, інших регіонах України, а також в Росії. Світлана та Дмитро зустрілися п’ять років тому в Польщі, і з того часу їхні життя переплелися.
“Наше знайомство відбулося 14 лютого, у Валентинів день. Ми почали разом подорожувати — відвідали Варшаву, Краків, святкували наш ювілей у Закопане. Я повернулася в Україну до своїх родичів, і в той час розпочалася війна. Коли я поверталася до Польщі з двома племінниками, Дмитро вже разом з другом з Німеччини вирушав до України”, — згадує Світлана.
Дмитро Павлінський з дружиною Світланою. Фото надала Світлана Яременко
Про плани їхати в Україну Світлана дізналася, лише коли Дмитро зателефонував їй, перебуваючи на кордоні.
“Я ніколи не думала, що він так вчинить. Дмитро знав, що я його не відпущу, але він вирішив так, і зателефонував, коли був вже на кордоні”, — розповідає Світлана.
18 березня 2022 року Дмитро став членом 23 окремого стрілецького батальйону, згадує його товариш по службі.
“Коли ми вперше побачили Дмитра, то з’явилися чутки, що це спецназ, який нас навчатиме. Він виглядав рішучим, а його рукостискання справляло враження сили. Швидко став нашим другом. Протягом навчань завжди активно допомагав та був налаштований на позитив”, — пише товариш у листі дружині.
“Коли ми його побачили, всі подумали, що це тренер з спецназу”, — згадують побратими про Дмитра. Фото надала Світлана Яременко
Дмитро Павлінський, 46 років, воював на Київському напрямку, зокрема у Бучі, Ірпіні та Гостомелі. У Новомихайлівці під Мар’янкою він служив у складі екіпажу швидкого реагування на бронетранспортері M113. Півтора року він брав участь у боях на Донеччині. У вересні 2024 року в бою під Куп’янськом Дмитро виявив замасковану вогневу позицію противника, про що повідомив свою розвідгрупу, після чого розпочав вести вогонь, дозволивши українським військовим вийти з небезпечної зони.
“Розуміючи небезпеку, він продовжував стріляти, незважаючи на поранення. На жаль, він отримав травми, несумісні з життям, проте його дії врятували життя багатьох побратимів”, — зазначив командир батальйону в листі до Світлани.
Дмитро Павлінський з побратимом біля стели в Херсоні. Фото надала Світлана Яременко
“Діма був чесний, відкритий, відданий друг і побратим, люблячий син, брат та чоловік. Він також був чемпіоном України з боксу серед аматорів. Це все про справжнього українського героя — старшого солдата Дмитра “Ультра” Павлінського”, — розповів його товариш.
“Дмитро любив подорожувати і мріяв про власний будинок у Криму, а також про байк, на якому планував об’їздити весь світ. Я бажаю, щоб його подвиги були визнані в рідному місті і за його межами”, — додала Світлана.
Могила Дмитра Павлінського у Володарці на Київщині. Фото надала Світлана Яременко
Дмитра поховали у Володарці на Київщині, поруч з батьком. Він отримав численні нагороди, серед них “Сталевий Хрест”, “Золотий Хрест”, “Хрест хоробрих”, медаль “За стійкість” та інші відзнаки.
“Золотий хрест”, яким був нагороджений Дмитро.Фото надала Світлана Яременко
Світлана ініціювала петицію на сайті Президента України щодо надання звання Героя України (посмертно) Дмитру Павлінському.
“Збір підписів вже завершено, і петиція зібрала 25 932 підписи. Сподіваюся, що Президент розгляне наше звернення та надасть звання Героя України цьому мужньому захисникові, який віддав своє життя за незалежність нашої країни”, — підсумувала Світлана.
