Деколонізація не відбувається за кілька років — вона має тривати стільки ж, скільки тривала колонізація.
Таку думку висловила креативна директорка “Українського інституту” дослідниця українського авангарду Тетяна Філевська та творчості Казимира Малевича в інтерв’ю на Інтенті.
За її словами, якщо колоніальна залежність України від росії тривала близько 300 років, то справжній процес звільнення триватиме не одне покоління. А якщо відлік сучасної деколонізації починати з 2022 року, то попереду нас чекає ще дуже довгий шлях.
Філевська наголосила деколонізація — це не лише про те, щоб зняти табличку з іменем російського діяча чи перейменувати вулицю. Це про те, щоб перестати постійно визначати себе через колонізатора. Справжня свобода почнеться тоді, коли ми побачимо себе не як тінь росії, а як окрему цілісну цивілізацію.
Крім того, вона зауважила, що колоніалізм залишає глибокі травми, які передаються з покоління на покоління. Деколонізація – це складний та тривалий процес, який не має кінця, але важливий для формування сильної, вільної та самостійної української ідентичності.
В той час, як Одеська область залишається однією з лідерів за кількістю вулиць, які підлягають перейменуванню в рамках декомунізації та деколонізації України, інші регіони також активно впроваджують ці процеси. Одеська область має перейменувати 228 вулиць, у порівнянні з 111 у Миколаївській області та 94 на Херсонщині. Проте, станом на червень 2024 року в Одеській області було вже 581 не перейменована вулиця, у Миколаївській та Херсонській областях – відповідно 407 та 156.
Ірина Глухова.
INTENT
