Під час російської окупації Херсона місцева жителька, ім’я якої змінено з міркувань безпеки, зазнала катувань в окупаційній “комендатурі”, коли намагалася знайти зниклого родича.
Жінка розповіла Суспільному, що її утримували та били у підвальному приміщенні після того, як виявилося, що вона перебуває в розшуку через роботу в органах місцевого самоврядування.
За словами постраждалої, її викликали до окупаційної адміністрації, нібито для подачі заяви про зникнення рідної людини. Там дізналися, що вона працювала у владі, й одразу почали розпитувати про колег і місцеві комунікації. Коли жінка не змогла надати таку інформацію, “старший по рангу” наказав військовим “поговорити з нею”.
“Мені зав’язали очі, і я зрозуміла, що ми спускаємось у підвал. По запаху здогадалась, що це підвальне приміщення. Там одним ударом поклали на підлогу й почали знову допитувати. Вони безжальні. Ти кричиш від болю, а якщо не кричиш, кажуть: ‘Тобі не боляче?’ І роблять ще гірше”, — згадує жінка.
За її словами, під час допитів російські військові використовували як фізичні, так і психологічні методи впливу: побиття, погрози, ґвалтування. Зрештою, коли стало зрозуміло, що вона не володіє жодною інформацією, її відпустили. Проте російські військові пригрозили, що подальші звернення щодо зниклого родича можуть загрожувати його життю.
На той момент у місті не було зв’язку, і жінка не знала, до кого звертатися.
Пізніше вона звернулася до українських правоохоронних органів. За її заявою відкрито кримінальне провадження. Жінка змогла ідентифікувати деяких людей, причетних до злочину. Розслідування триває.
