Ваша дитина «зависає» в інтернеті? Чи знаєте ви, як батьки, які сайти вона відвідує, з ким і на які теми спілкується? Що за життя у неї там, у віртуальній реальності? Інна Корміленко, психологиня ГО “Білозерський центр регіонального розвитку”, підготувала корисний матеріал щодо основ безпечної поведінки в інтернеті та алгоритми дій у разі погроз чи шантажу.
Часто батьки, дуже неочікувано для себе, відкривають шокуючі моменти «дорослого» життя своїх маленьких дітей.
«…Я побачила, як доньці приходять повідомлення з проханням надіслати фото у певних позах. Мене це просто шокувало. Я навіть представити не могла, що моя донечка може відповідати на такі повідомлення…»
«…Мій син став різко закривати ноутбук, коли я заходила. А потім я помітила, що дивною стала і його поведінка в інших ситуаціях. Зʼясувалося, що у нього є дорослий друг, з яким просто і відкрито можна поговорити на всі теми. В тому числі і про секс»
«…у дитини стали зʼявлятися речі. Сказала, що від подруги. Я вірила. А зʼясувалося, що то плата за те, що вона танцює на камеру. В страшному сні не присниться таке…»
«…каже дитина, що то кохання. А яке кохання, коли їй 12, а йому – точно більше 20, судячи з фото?! Що спільного?»
Всі ці ситуації поєднує одне –– життя дітей в інтернеті батьки не помічають, не вважають віртуальні переживання важливими. Що робити і як захистити та убезпечити дитину від ризику потрапити до рук маніпулятора? Як уберегти від сексуалізованого контенту, розбещення, спокушання, грумінгу і інших небезпек в інтернеті?
10 ключових правил безпеки дитини в інтернеті
1. Між вами і дитиною має бути довіра. Це ваш ключ безпеки. Важливо, щоб дитина не боялася вас, а була впевнена, що у будь-якій ситуації –– ви на її боці. Кажіть частіше про це: ти можеш з будь-яким питанням прийти до мене, я завжди допоможу, я завжди –– з тобою! Діти діляться не з тими, хто їх контролює, а з тими, кому довіряють. Важливо створити простір, де дитина знає: “я можу сказати будь-що — мене не сваритимуть, а допоможуть”. Слухайте без осуду. Запитуйте більше, щоб почути і зрозуміти: “А як ти це зрозумів?”, “Що ти при цьому відчував?”
2. Правила –– це про безпеку. Вони працюють, якщо до них правильно підійти.
Разом із дитиною створіть правила:
• Час і місце користування ґаджетами (не вночі, не в ліжку).
• Які сайти/платформи дозволені.
• Які ігри та чати допустимі, а які ні.
• Що робити, якщо щось лякає чи бентежить.
Ваша дитина разом із вами створює ці правила, проговорює свої побоювання, обговорює всі пункти. Спільне встановлення правил дає відчуття спільної відповідальності, а не диктатури.
3. Дитина має знати наступні правила щодо власного тіла:
• Її тіло — це її право. Ніхто не має права просити показати його чи торкатися.
• “Секретики” від батьків з іншою людиною — це тривожний сигнал.
• В інтернеті можуть бути “гарні дяді й тьоті”, які будуть добрими, але мають погані наміри.
Не бійтеся говорити про це з дитиною, простими словами, спокійно, до того, як щось трапиться. Бажано почати про тіло говорити років з трьох. Але якщо ви упустили цей момент –– почати ніколи не пізно.
4. Навчіть дитину не давати особисту інформацію:
• Не називати своє справжнє ім’я, вік, школу, адресу.
• Не надсилати фото, особливо без одягу чи в купальнику.
• Не повідомляти, коли батьків немає вдома.
5. Покажіть, як виглядає маніпуляція. Можна в грі. Наведіть приклади:
• “Тільки між нами”, “Ти така гарна, давай ще фоточку”, “Це секрет, нікому не кажи”.
• Подарунки за спілкування.
• Перехід від дружньої розмови до флірту.
Завжди цікаво розіграти сценки, побути актором, наприклад. Дайте дитині відчути, коли розмова стає тривожною.
6. Регулярно переглядайте налаштування приватності. Попередньо проговоріть це з дитиною і пропишіть спільні правила. Дитина має знати, що ви її супроводжуєте у «складному світі». Не робіть цього «за спиною». Попередьте, що будете це робити час від часу. І поясніть, чому ви це робите, додавши, що любите її/його понад усе.
Перевіряйте які профілі відкриті/закриті, хто в друзях, чи дозволено залишати коментарі та надсилати запити.
7. Встановіть контрольні програми, але поясніть причини вашої уваги та наслідки використання ненадійних додатків. Використовуйте дитячі режими, фільтри контенту, програму «Батьківський контроль» тощо. Обовʼязково пояснюйте дитині всі кроки, чому ви це робите: «Це не тому, що ми тобі не довіряємо, а тому, що в інтернеті бувають небезпечні дорослі»
8. Вчасно помічайте зміни в поведінці
Ознаки, що дитина вже стикнулась із чимось тривожним:
• Зміна настрою після користування телефоном.
• Страх залишитись без ґаджета.
• Приховування екрана.
• Занепокоєння, розгубленість, тривожність без пояснень.
Коли помітили щось подібне, то спокійно, обіймаючи, без крику поговоріть з дитиною. Поставте питання: “Я бачу, щось тебе турбує. Я на твоєму боці. Розкажеш?”
9. Говоріть про дорослі теми в доступному форматі
Використовуйте книжки, тематичні ігри, мультфільми, розмови за прикладом: “Уяви, якби хтось написав тобі й просив фото — що б ти зробив? Як би ти сказав «ні»?” Через гру дитина має «прожити сценарій» до того, як він трапиться. Тоді вона знатиме, як діяти. Це зніме тривогу і у батьків, і у дітей.
10. Будьте поруч і цікавтеся життям дитини. Без осуду і критики. Якщо ви — емоційна опора, дитина звернеться до вас, а не до незнайомця. Станьте тим, на кого можна покластися.
Формула безпеки: довіра + правила + приклади + спільна відповідальність = безпечна дитина в інтернеті
Якщо вам потрібна додаткова консультація або підтримка у побудові безпечної цифрової поведінки для дитини, звертайтесь до наших фахівчинь — ми поруч, щоб допомогти!
📍Психологічна допомога – (066) 999-01-42
📍Юридична допомога – (050) 999-01-42
🟦 Безкоштовну психосоціальну та правову допомогу надає ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” в рамках проєкту, що реалізовується HIAS Ukraine, за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
