Цієї суботи МОСТ зробив те, про що його головний редактор Сергій Нікітенко мріяв останні років 10 – зібрав однодумців на фестиваль самобутньої риби, знаної чи не кожним херсонцем – на фестиваль пузанка.
Ідея такого заходу, каже Сергій, виникла давно, а сама організація фестивалю розпочалася з епічного центнеру пузанка, закупленого ним.
Тобто спочатку був пузанок – а тоді все інше.
Для тих читачів, які якимсь чудом ще не знають, що це за рибка і чому навколо неї стільки шуму, нагадаємо.
Пузанок — це дрібна риба із роду оселедців, яка водиться в солонуватій воді морських лиманів і заходить у прісні води річок на нерест, який відбувається навесні.
Навесні пузанок збирається у великі косяки й починає міграцію з Чорного моря в річки, зокрема в Дніпро та його притоки. Це типова поведінка для прохідних риб, що нерестяться у прісній воді. Таку поведінку риби в Херсоні звуть: “хід пузанка”. Інформація про те, що “пузанок пішов” передавалася із вуст у вуста зі швидкістю світла.
В цей момент сотні або навіть тисячі херсонських рибалок починали лов пузанка. Його ловили з човнів, з Антонівського мосту та з набережної. Делікатес готували вдома, в деяких кафе та обовʼязково на дачах.
“Ми побачили, що пузанок як феномен перестав бути локальним фуд-мемом, а став загальноукраїнським. Його почали згадувати у соцмережі. Казали: “Які б проблеми не були, скоро пузанок піде в Херсоні”. Ця риба не дніпровська, а морська. Вона заходить нереститися в Дніпро, і в цей момент якісь відчайдухи ще торік виходили й ловили “, — ділиться Сергій.
Тому очевидно, що ця історія не могла пройти повз МОСТ. І у часи, коли війна розкидала херсонців по Україні та світу, зустріч під егідою чогось локального та свого – можливість ще раз нагадатися та утвердитися в своїй ідентичності.
Організовуючи фестиваль пузанка, ми переживали про одне – що люди оминуть його увагою, але сталося, звісно, не так. У сам день проведення Сергію дзвонили херсонці і цікавилися, чи можуть вони прийти без попередньо пройденої реєстрації. І, само собою, ми не могли їм відмовити!
Загалом захід зібрав близько 100 людей, які зараз мешкають в Одесі. Гості ласували пузанком (у його трьох “агрегатних” станах – смаженому, на грилі та маринованому!), справжньою херсонською юшкою та спробували нові сорти пива від локальної броварні Дрофа.
“Я побачив і відчув наскільки це для людей важливо – бути серед своїх, говорити про своє, згадувати Херсон – у міні-групках за одним столом, за розмовами про те, що було, про якісь сподівання; за якимись новими знайомствами. Мені здається, все вийшло досить щиро. Принаймні, я так хочу думати”, – каже Сергій.
Користуючись нагодою, члени редакції МОСТа також презентували свій друкований журнал, де зібрані 25 кращих історій минулого року та традиційно поговорили на панелі про Херсон.
Поетеса та волонтерка Наталя Шушляннікова, голова ГО “Місто сили” Євген Гілін та представниця ГО “Успішна жінка” Іраїда Геращенко розповіли про те, з якими викликами їм доводиться стикатися, працюючи у самому Херсоні.
Як і було обіцяно, гості зібрали кошти для підрозділів, які боронять Херсонщину.
Всього вдалося зібрати 26 521 гривню – сума піде на потреби 40-ої окремої бригади берегової оборони та зведеного підрозділу Бузький Гард.
У планах МОСТа – ще кілька подібних заходів, але вже в інших містах. Все-таки у нас ще лишається кавун!
Ми не можемо зробити для Херсона та Херсонщини надто багато – але ми можемо розповідати про нього і можемо хоч на трохи подарувати його жителям відчуття дому.
Дякуємо кожному, хто був з нами цієї суботи. Дякуємо всім, хто нам допомагав з організацією. Колись ми обов’язково проведемо такий фестиваль у Херсоні.
Слідкуйте за нашими анонсами і до зустрічі у наступному місті!
