В Херсоні колишнього завідувача дитсадка засудили за колабораціонізм
Херсонський міський суд визнав Людмилу Гусєву, колишнього завідувача дитсадка № 35, винною у колабораціонізмі. Вирок постановлено 13 серпня 2025 року, жінка отримала 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Згідно з інформацією з вироку суду, Гусєва, яка народилася в Тернополі та проживала в Херсоні, не пізніше липня 2022 року на добровільних засадах зайняла посаду “начальника управління дошкільної освіти” в окупаційній адміністрації Херсонської області.
За словами свідка, що працював у дитсадку, Гусєва до червня 2022 року керувала закладом. У той місяць вона зібрала колектив і повідомила про свої наміри перейти на вищу посаду в освітній структурі окупаційної адміністрації. Вона активно заохочувала співробітників працювати на нову владу, а тих, хто відмовлявся, звільняла.
Кілька свідків підтвердили свою впізнаваність жінки за фотографіями та стверджували, що вона була керівником незаконного управління освіти.
Раніше інформаційні ресурси повідомляли, що Гусєва брала участь у пограбуванні дитячого садка № 35 та сусідніх закладів після окупації Херсонщини.
Суд також постановив заборонити Гусєвій займати посади у державних органах, місцевому самоврядуванні, а також в державних і комунальних підприємствах, що здійснюють публічні послуги, на строк 15 років.
Початок відбування покарання Людмило Гусєвою буде зараховано з моменту виконання вироку.
- Нововоронцовський районний суд заочно визнав Олександра Ларченка, жителя Каховки, винним у пособництві державі-агресору. Він керував компанією “Рубінтелеком” у Новій Каховці та забезпечував підключення організацій окупаційної влади до інтернету.
- Великоолександрівський районний суд заочно визнав винною в колабораціонізмі Ольгу Полосухіну, якою займалася окупаційна влада в Іванівській громаді Херсонщини.
- Начальник Департаменту протидії злочинам Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов зазначив, що заочний вирок служить для блокування переміщення засуджених за межами країни. Він підкреслив: “Це не просто політичне визнання, а юридичний факт, закріплений у національній системі правосуддя”.
