26 вересня в Мистецькому арсеналі відбулася конференція «Херсонщина на фронтирі: степ, ріка, фортеця», яка підсумувала виставку «Херсон. Степ тримає». Експозиція включала кінострічки авторів проєкту Романа Бондарчука та Дар’ї Аверченко, зокрема «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан».
Теми обговорення: Херсонщина і фронтирність
Конференція висвітлила ключові теми, такі як пам’ять, спадщина, довкілля, міфологія та щоденне життя під час війни. Захід зібрав науковців, активістів, екологів, істориків і журналістів для розмови про сучасний український Південь. Основна увага була приділена поняттю «фронтирності», яке охоплює особливості прифронтових регіонів та України загалом. Учасники обговорили значні культурні, природні та соціальні зміни, які відбулися на півдні України через повномасштабний конфлікт.
Основні теми обговорення:
- Як сучасні події трансформують культурну та природну спадщину,
- Чому пам’ять стає важливою формою справедливості,
- Що означає жити та відновлюватися на фронтирі.
Організатори наголосили, що «фронтирність» – це життя на межі небезпеки, що вимагає постійної адаптації до змін, де важливо одночасно виживати, відроджуватися та зберігати ідентичність.
«Ми прагнемо розмовляти про Україну як історичний та політичний феномен», — зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.
Голос Херсонщини
У програмі пройшли три панельні дискусії: перша «Степ тримає: культурна та природна спадщина під час війни», друга – «Пам’ять як форма справедливості». Третя панель «Поранене / Пошкоджене / Недоступне» включала участь виконавчої директорки ГО «Громадський центр «Нова генерація» Оксани Глєбушкіної.
Разом з Євгеном Глібовицьким, Сергієм Даниловим та Володимиром Миколаєнком говорили про фронтир, пам’ять, спадщину та життя під час війни, акцентуючи на досвіді і стійкості людей.
«Сьогодні Херсон — водночас тихий і шумний, поранений та втомлений, але він живе. Тут працюють громадські організації та органи влади. Бізнес продовжує торгівлю та виробництво. Проте безпекова ситуація залишається дуже складною. Тільки сьогодні вранці на місто було здійснено понад 20 обстрілів. Але, незважаючи на все, люди живуть своїм життям: літні мешканці відвідують підземні укриття, а молодь займається спортом і творчістю», — поділилась Оксана Глєбушкіна.
«Степ і воля» як сенси ідентичності
У кінці 2022 року, після деокупації Херсона, ГО «Громадський центр «Нова генерація» організувала зустріч активістів із Херсона. Під час дискусії з’явилася метафора про південний степ. Ця ідея була підхоплена й перетворена на «Люди степу і волі», яка стала символом вільного духу херсонців. У березні 2023 року організація провела форум «Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення».
Чому важливо говорити про Херсон та Південь України зараз
Конференція «Херсонщина на фронтирі: степ, ріка, фортеця» стала важливим кроком до створення нових діалогів про Південь, які є глибокими, змістовними та чесними. У часи, коли Херсонщина перебуває на лінії між війною та відновленням, необхідно утворювати платформи для відкритих розмов про минуле і майбутнє регіону, обмінюватися досвідом та шукати спільні рішення.
Такі платформи для діалогу не лише допомагають зрозуміти відбуваються трансформації, але й формувати бачення відновленої Херсонщини з урахуванням голосів місцевих мешканців, експертів і культурних діячів. Вкрай важливо підтримувати зв’язок із регіоном та людьми, хто залишається у Херсоні.
Херсон — це не лише фронт, а й фортеця духу та місце сили. Це територія пам’яті та волі, в якій у процесі діалогу формуються нові сенси та стратегії для майбутнього.
Анна Кучерак-Зоря
Відеозапис панелі ІІІ (автор — Radio Kuresh):
