Вчора в одній із локальних груп, переглядаючи відео з руйнуваннями в Олешках, натрапила на коментар, що стверджував: «Наші сади квітнуть без нас». Ці слова спонукали мене ще раз приглянутися до кадрів — і дійсно, поміж руїнами будинків та спалених автомобілів розцвітали абрикоси та мигдаль.
Весна, безумовно, приносить надію. Однак, ситуація в Олешках залишається тривожною. Напередодні Великодня продуктові вантажі нарешті потрапили до одного з магазинів. Незважаючи на черги, які тривали кілька годин, комусь вдалося придбати необхідні речі. У той же час нещодавно автомобіль із продуктами не зміг доїхати до міста, а машина, що перевозила газові балони, стала жертвою атаки безпілотника і загорілася. Водій вижив, але отримав серйозні травми.
***
На Придніпровському напрямку, поблизу Антонівського мосту, за минулу добу відбулося чотири бойові зіткнення. Російські війська активно діють у районі острова Білогрудий.
***
У Херсоні сьогодні я зустріла жінку, яка ледь пересувалася, спершись на ходунки. Кожен її крок вимагав зусиль.
Поряд із нею був її собака — вірна підтримка.
Все частіше на херсонських вулицях можна побачити людей на велосипедах і мопедах, що дозволяє швидше дістатися додому, адже громадський транспорт став мішенню для ворожих дронів.
Таким є Херсон сьогодні!
***
У тимчасово окупованих Олешках щодня гинуть люди від голоду, серцевих нападів та російських обстрілів. Окупантами місто, де залишилося близько 2000 мешканців, потрапило в гуманітарну блокаду. Людям бракує їжі, ліків, пального і електрики.
Місцеві жителі опинилися перед вибором: або чекати голодної смерті, або ризикувати життям, відправляючись пішки десятки кілометрів замінованими ділянками, щоб знайти хоч крихту хліба.
***
Нещодавно звернула увагу на яскраві тюльпани, полонії Херсона…
Ці квіти романтично розцвітають у дворах, парках і клумбах, вони самостійно розмножуються і живуть своїм життям.
У тюльпанах знаходиш чистоту у просторах, і іноді складається враження, що вони існують для нас, а не ми для них.
