У важкі часи людям часто бракує простору для відпочинку і зняття тягаря емоцій. Саме таким місцем для жінок Музиківської громади стали психологічні зустрічі під назвою «Між нами», організовані психологинею Інною Корміленко з ГО «Білозерський центр регіонального розвитку». П’ять зустрічей перетворили групу майже незнайомців на справжню спільноту, об’єднану спільними переживаннями та надією на краще.
Більшість учасниць — жінки, які через війну були змушені покинути рідні домівки. За словами психологині, переїзд і невідомість виснажують, часто обмежуючи можливість приділити увагу своїм емоціям. «Наші зустрічі стали тією самої перервою, якої їм не вистачало», – зазначила вона.
Учасниці активно обговорювали теми болю, смутку, прийняття та відновлення, вчилися слухати одна одну та підтримувати, коли здається, що допомогти нікому.
Однією з найцінніших складових цих зустрічей стала відвертість. Коли одна жінка ділилася своєю історією, інші впізнавали у ній свої емоції. Відчуття «я не одна у своєму болі» виявилося глибоко зцілюючим. Учасниці ділилися дуже особистим: деякі згадували дитячі спогади чи сімейні цінності, інші ж просто насолоджувалися можливістю змінити звичний ритм життя на теплу атмосферу спілкування.
«Я навіть не думала, що під час зустрічі згадаю свої дитячі спогади про стосунки в родині і поділюся ними з іншими жінками. Для мене це виявилося важливим», — зазначила одна з учасниць.
Від таких зустрічей жінки отримали більше, ніж просто спілкування. Вони визнали, що відчували значне полегшення, якого не давали жодні ліки. Серед переваг зустрічей були:
- можливість вільно виражати емоції в безпечному середовищі;
- покращення фізичного стану: учасниці зазначали, що після зустрічей тривога відступала, а сон ставав більш спокійним;
- приємний привід вийти з дому й відчути себе частиною спільноти.
«Я щотижня чекала цю зустріч. Це був чудовий привід вийти з дому, зустріти людей, поговорити і трохи відпочити», — підсумувала одна з учасниць.
П’ять зустрічей офіційно завершилися, але зв’язки, які утворилися між учасницями, збереглися. Ця маленька спільнота підтримки продовжує існувати. Жінки спілкуються, допомагають одна одній у побутових справах і знають, що тепер вони — частина цієї громади.
Проєкт фінансується Польською Гуманітарною Акцією (PAH).
