Фонд громади міста Херсон «Захист» підготував фіналізований аналітичний звіт «Суспільні настрої та очікування мешканців Херсонської міської громади».
Це комплексне дослідження про те, як сьогодні живе, відчуває, оцінює ситуацію і бачить майбутнє Херсонська громада – як ті херсонці, які залишаються в місті, так і ті, хто вимушено виїхав.
Загалом результати дослідження демонструють складну та суперечливу конфігурацію громадських настроїв у Херсонській громаді, яка формується під впливом щоденних обстрілів і дронових ударів, пережитого досвіду окупації, а також невизначеності щодо майбутнього.
Ключовим фактором, що визначає повсякденне життя мешканців, залишається безпекова ситуація. Вона має тенденцію до погіршення та чинить комплексний вплив на всі сфери життя громади.
Психоемоційний стан херсонців, які знаходяться в громаді, є депресивним. Зростають тривога, зневіра і виснаження. В помітно кращому становищі знаходиться та частина громади, яка виїхала за межі громади в інші регіони України або закордон. Хоча вони стикаються з низкою викликів на нових місцях проживання, фіксується поступова позитивна динаміка їхнього стану. Водночас спостерігається своєрідний перелом у настроях цієї групи. Багато хто утверджується в думці, що виїзд має не тимчасовий, а довгостроковий або навіть постійний характер.
Розділена громада продовжує жити в єдиному інформаційному полі. Ті, хто виїхав за межі громади, щоденно передивляються херсонські новини. Головним джерелом інформації є телеграм-канали.
Перспективи повернення населення після завершення бойових дій значною мірою визначаються двома ключовими факторами. По-перше, це питання житла. Власне житло виступає головним «якорем», що пов’язує херсонців із малою батьківщиною. Другим важливим чинником є ситуація на ринку праці. Значна частина тих, хто виїхав, змушена була погодитися на роботу, нижчу за їхній попередній професійний і соціальний статус. У цьому контексті прагнення відновити свій соціальний статус та професійну реалізацію стає одним із визначальних мотивів, що впливає на рішення про повернення або остаточне закріплення на новому місці.
Експертне середовище вважає, що найбільш дієвим інструментом відновлення після закінчення бойових дій може стати створення спеціальної економічної зони з пільговим оподаткуванням.
Херсонці демонструють виразну орієнтацію на майбутнє. Зокрема, ідея побудови після завершення бойових дій «принципово нового міста», а не відновлення старого, є досить популярною.
У ставленні до гуманітарної допомоги простежується певна напруга. Експертне середовище критично оцінює залежність від гуманітарної підтримки; водночас для населення вона залишається важливим елементом життя у прифронтовому місті.
У сфері освіти зростає втома від дистанційного формату навчання.
Громадська довіра до військових адміністрацій є відносно невисокою, що контрастує з очікуваним ефектом «єднання навколо прапору». Хоча водночас зростає довіра до тих інституцій, які забезпечують безпосередній і видимий результат своєї діяльності, зокрема до комунальних служб і ДСНС. Головні причини кризи довіри до влади є наступними:
– Джерелом довіри до призначених органів влади є ефективність у вирішенні проблем, в той час, коли безпекова ситуація не дозволяє продемонструвати позитивну динаміку в цьому напрямку.
– Модель влади, де реальні повноваження сконцентровані на обласному рівні, не відповідає уявленням херсонців про роль міста і громади. Для мешканців громади характерною є насамперед локальна ідентифікація. Вони передусім херсонці і одночасно громадяни України, тоді як регіональний рівень (область) практично не виступає значущим елементом їхньої ідентичності. Відповідно, більш бажаною є модель прямої взаємодії «громада – центр», чи принаймні така конфігурація, де міська влада не виглядає повністю підпорядкованою обласній.
– Військова адміністрація надто обмежено використовує інструменти, які могли б зменшити дистанцію між владою та громадою. Зокрема, діалог, активне залучення мешканців до обговорення рішень, пояснення своїх дій, створення відчуття участі та впливу.
Якщо до 2022 року Херсон залишався переважно російськомовним містом, то нині фіксується помітний зсув (принаймні на рівні декларації) у бік ширшого використання української мови в повсякденному спілкуванні – особливо на роботі та в громадських місцях. Але перехід на українську мову більшою мірою стосується тих, хто виїхав з Херсона до інших регіонів країни, де, відповідно, опинився в україномовному середовищі, ніж тих, хто залишився в місті.
Матеріал підготовлений БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
