Олешки – місто на лівобережжі Херсонської області, яке з 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією російських військ. На початку повномасштабного вторгнення, окупанти не заходили до населеного пункту безпосередньо, а їх техніка проходила транзитом. З часом місто почало заповнюватися російськими військовими та співробітниками ФСБ.
У весняний період 2022 року, окупанти намагалися створити видимість “мирного” життя в Олешках, роздаючи рублі як гуманітарну допомогу, змушуючи відкривати кафе, а також перехоплюючи місцеві комунальні служби. Водночас відбувалися викрадення та катування людей. Пізніше, Кремль віддав наказ підірвати Каховську ГЕС, внаслідок чого загинули сотні цивільних, і точні цифри жертв досі не встановлені, оскільки окупаційна влада приховує масштб трагедії.
Відтак, ситуація в Олешках лише погіршувалася. Гуманітарна криза наростала, а окупаційна адміністрація фактично зникла, залишивши населення без електрики, води та газу. Місто також майже зникло з інформаційного простору, за винятком рідкісних пропагандистських матеріалів, які показували “героїзм” окупантів, зосереджуючи увагу на нібито житті місцевих під загрозою. Проте реальність виглядала зовсім інакше.
За пропагандистськими кадрами ховалася купа злочинів російських військових і місцевих колаборантів, які залишили людей напризволяще. Відповідно до міжнародного права, країна-агресор несе відповідальність за цивільних осіб і повинна забезпечити їхні права та безпеку, надавши гуманні умови, доступ до продуктів харчування та медикаментів, а також підтримуючи критичну інфраструктуру.
На практиці, режим Кремля втілював репресивні заходи: примусова паспортизація, катування, грабежі та мобілізація населення до армії Росії.
Підриви автомобілів та напади на цивільних
Останні пів року обстановка в Олешках загострилася. Відомо, що окупанти замінували в’їзди та виїзди з міста, що унеможливило доставку їжі та медикаментів, а також евакуацію. Цивільні автомобілі підривалися на мінах. Відомий випадок, коли машина, що везла продукти і зарплати працівників медзакладу, була розстріляна.
Про цей інцидент стало відомо 24 січня через російську пропаганду, яка стверджувала, що український дрон атакував автомобіль Олешківської лікарні. Загинули троє осіб: водій, вантажник і медсестра. Однак, версія швидко була спростована: автомобіль використовувався для доставки вантажів, включаючи паливо та продукти.
Запис у Telegram-каналі “Херсон: Non Fake” вказує на перевірки в лікарні після виявлення кульових поранень у загиблих. Вантаж і гроші зникли, а свідки припускають, що російські військові зупинили автомобіль під виглядом перевірки документів, і вимагали “поділитися” вантажем, що призвело до розстрілу.
З того моменту випадки підривів на мінах лише посилилися. Місцеві повідомляють, що російські військові частіше висловлюють ворожість до жителів міста. Водночас пропагандистські канали продовжують звинувачувати Україну.
Гуманітарна катастрофа та мовчання окупаційної влади
З початку року медіа почали вести активне висвітлення гуманітарної кризи в Олешках, акцентуючи на відсутності їжі та бездіяльності окупаційної адміністрації. Це спонукало українську владу звернутися до Товариства Червоного Хреста для організації гуманітарного коридору.
Російська армія продовжила блокаду, мінуючи дороги, в той час як окупаційні пабліки лише розміщували безпідставні заяви. Володимир Сальдо, так званий гауляйтер, заперечив наявність гуманітарної кризи, назвавши його “викиднями” українських медіа.
Фейк на руїнах
Особливо цинічно виглядає заява Сальдо, який у квітні назвав Олешки “красивим” містом, попри його руйнування. Він заявив, що місто залишилося для української влади “занозою в оці”.
Сальдо сказав, що, незважаючи на труднощі, мешканці продовжують жити в місті. Однак ці слова не відображають реальності: населення страждає від нестачі елементарних благ.
Голодне свято “перемоги”
Олешки не оминули увагою сакральне для російського режиму свято – День перемоги. Російська адміністрація дала вказівки готуватися до параду, незважаючи на голод та втрати серед громадян.
В кінці квітня в мережі з’явилися фотографії, на яких комунальники прибирають в парку, акцентуючи на “гідності” жителів, які незважаючи на всі труднощі, намагаються підтримувати порядок. Це класичний приклад російської пропаганди, за якою стоїть спроба створити враження стабільності, якій насправді бракує.
Проте реальність виглядає зовсім інакше: щоденне життя в пожежах і відсутність базових ресурсів ставлять під загрозу виживання місцевих жителів.
Головне фото згенероване за допомогою ШІ
