Верховний Суд скасував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яке не надало можливість судді Херсонського міського суду працювати в апеляційному суді. Комісії тепер потрібно повторно розглянути її кандидатуру.
Цю інформацію наведено в рішенні Верховного Суду.
20 січня 2026 року Комісія оцінювала цю суддю на посаду в апеляційному загальному суді. За результатами співбесіди та аналізу документів кандидатка отримала 417,24 бала і була визнана такою, що не довела свою компетентність для роботи в апеляційному суді.
Найбільше запитів викликали два аспекти: оцінка особистісних та соціальних якостей судді, а також її проживання на тимчасово окупованій території Криму протягом 249 днів у 2014-2015 роках.
Суддя оскаржила ухвалу, відзначивши, що Комісія не повно оцінила її пояснення. Зокрема, не врахувала, що в ніч перед співбесідою вона перебувала в укритті з дитиною під час масованих обстрілів Києва.
Вона також підкреслила, що питання її життєвих умов у Криму вже оцінювали раніше — у 2024 році, коли її кандидатуру визнали відповідною для посади судді першої інстанції.
Комісія стверджувала, що суддя не надала достатньо конкретних відповідей щодо рішучості, відповідальності та професійного зростання. У категорії доброчесності та етики вона отримала 0 балів з 300 можливих.
Причинами цього стали неналежне декларування адміністративного штрафу за порушення правил дорожнього руху, а також тривале проживання в окупованому Криму, на думку Комісії, без необхідності.
Суддя зазначила, що після захоплення у 2014 році будівлі Ровеньківського міського суду в Луганській області, вона була змушена залишити зону конфлікту. Однак протягом шести місяців вона не отримувала зарплату та не була переведена до іншого суду.
Згідно з її словами, через фінансові труднощі, будучи вагітною, вона вирушила до Криму, де проживала у родичів батька своєї дитини. В’їзд до Криму вона здійснила через офіційний пропускний пункт “Чонгар”.
Протягом свого перебування в Криму суддя кілька разів виїздила до Херсона та Києва, де подавала заяви про переведення до судів Херсона.
Тим часом ВККС зазначила, що, хоча закон не забороняє візити до тимчасово окупованих територій, суддя, враховуючи свій статус, мала усвідомлювати ризики і можливі наслідки такого перебування.
Суд встановив, що ВККС не надала достатніх обґрунтувань своїх висновків. Зокрема, Комісія не врахувала конкретні приклади професійної діяльності судді, зокрема високі показники розгляду справ та відсутність порушень процесуальних термінів.
Суд також відмітив суперечність: у 2024 році Комісія вже розглядала ці факти щодо перебування в Криму і тоді визнала суддю такою, що відповідає займаній посаді. Однак у 2026 році ті самі обставини стали підставою для негативного висновку без пояснення причин зміни позиції.
Крім того, оскаржуване рішення не дало роз’яснень, за які саме порушення бали знизили до нуля, хоча відповідно до правил кожне порушення може вартувати максимум 15 балів.
Верховний Суд визнав рішення ВККС неправомірним та скасував його. Комісія зобов’язана повторно розглянути питання здатності судді здійснювати правосуддя в апеляційному суді з урахуванням правових оцінок, наданих судом.
На користь позивачки було стягнуто судові витрати у розмірі 1331,20 гривні за рахунок державного бюджету ВККС.
Ірина Глухова
