Дороги Миколаївщини знову запрошують до подорожі. Дехто боїться ними їхати, але краєвиди, які вони відкривають, вражають. Сезони змінюються, і за рік поле, що зорано, стає зеленим. Посіви ростуть, і ми молимося за дощ, який забезпечить майбутній врожай. Врешті-решт, поле заколоситься, і ми знову зможемо радіти хлібу. Це стає моєю задумою, адже агроном у мені ніколи не дремав.
***
Для тих, хто виріс біля моря, але через окупацію не може повернутися, спогади про нього стають дедалі сильнішими. Хочеться відчути аромат морського повітря, смак солоної води, хоча б на мить повернутися до того часу, коли війна ще не прийшла. Для багатьох Одеса залишилася єдиним місцем, яке нагадує про мирне літо, але ці спогади мають високу ціну. Обстріли серйозно впливають на повсякденне життя.
***
Російські збройні сили продовжують завдавати ударів по культурній спадщині, що підкреслює їхнє антикультурне ставлення. Повідомлення про руйнування “старого корпусу” Херсонського музичного училища стало новою болючою втратою для громади. Багато херсонців пов’язують з цим місцем теплі спогади, зокрема моя донька, яка почала свій музичний шлях саме там. Проте на нашу землю прийшли окупанти, несучи лиш зло.
***
Мешканці Дніпровського району Херсона повідомляють про мародерство після обстрілів: злочинці намагаються проникнути до зруйнованих квартир, залишаючи за собою антисанітарію.
***
Відомо, що ніде немає кращого, ніж в Україні. Можна подорожувати світом і насолоджуватися архітектурою інших країн, але відчуття рідного дому не можна порівняти ні з чим. Повертаючися, відчуваєш свою територію, людей, смачний хліб і особливу атмосферу, яку не віднайдеш більше ніде. Наш дім завжди найкращий. Цінність цього усвідомлення зростає, коли є з чим порівняти.
***
Звичайний день у Херсоні. Проходячи до магазину, розумієш, що найважливіше — бути обережним. Збираюся купити хліб, але кожної миті відчуваю присутність війни.
Новини півдня України, Херсон, Миколаїв, Одеса, Мелітополь
