Повномасштабна війна завдала серйозного удару по бджільництву Нововоронцовської громади в Херсонській області. До початку російського вторгнення місцеві бджолярі утримували близько двох тисяч сімей бджіл, але після деокупації їх кількість скоротилася до приблизно 400.
Про це розповіло нідерландське видання Leeuwarder Courant, з посиланням на дані Нововоронцовської селищної адміністрації.
Андрій Доброзинський, герой цього матеріалу і представник сімейної династії бджолярів, зауважив, що бджоли відіграють вирішальну роль у запиленні сільськогосподарських культур, покриваючи близько 80% потреб. Він відзначив, що після значної загибелі бджіл у 2022 році багато рослин стали рідше зустрічатися, і, відповідно, врожайність знизилася. Наприклад, врожай вишні у 2023-2025 роках прогнозується в 20 разів нижчим, ніж до війни.
Після початку повномасштабного вторгнення Нововоронцовка тривалий час залишалася у “сірій зоні”. Через окупацію багато бджолярів не могли дістатися своїх пасік або переїхати їх у безпечні місця.
Андрій Доброзинський поділився, що до війни мав 200 бджолиних сімей, але після визволення знайшов лише 18 живими.
“З двохсот сімей після звільнення залишилося всього вісімнадцять. Як і з коровами чи вівцями, якщо за бджолами не доглядати, вони гинуть,” — зазначив він.
Брати Олександр та Ігор Мова також намагалися евакуювати свої вулики, проте це було дуже небезпечно через активні бойові дії.
Пасічниця Олена Броздянська також зазнала значних втрат: з 15 її бджолиних сімей вижили лише шість.
В даний час бджолярі поступово відновлюють свої пасіки, проте через необхідність розподілу сімей для розмноження обсяги виробництва меду залишаються значно нижчими, ніж до війни.
Серед найбільших загроз для їхньої діяльності бджолярі наразі називають російські безпілотники.
“Коли працюєш серед бджіл, дуже важко почути, як наближається дрон. Його звук схожий на гул великого рою,” — пояснив Андрій Доброзинський.
Незважаючи на пережиті втрати, бджолярі Нововоронцовської громади вже почали працювати над створенням власних брендів меду і мають намір розвивати бджолиний туризм після завершення війни. Вони планують популяризувати апітерапію — відпочинок на спеціальних лежаках біля вуликів та оздоровлення повітрям із пасік.
Андрій Колісніченко
