Герой Білозерки: Історія Олександра Козака
Олександр Козак з Білозерки – людина, яка була готова захищати свою Батьківщину вже 25 лютого 2022 року. Як учасник АТО і фізичний терапевт, він знав, що його місце – поруч із побратимами на фронті.
У складі тероборони Херсона Олександр захищав місто в Бузковому парку. Кожен метр цієї території нагадує про побратимів, що віддали своє життя за Україну.
Шлях до призначення
Олександр пробував себе у різних професіях: рятувальник та військовий. Завжди знав, що хоче допомагати людям. Народився у німецькому місті Магдебург, виріс у Яворові на Львівщині, куди перевели його батька – ветерана афганської війни. Згодом родина переїхала до Білозерки, де пройшли юнацькі роки Олександра.
Після строкової служби у прикордонних військах працював у пожежній частині та аварійно-рятувальному загоні в Херсоні. Також займався змішаними бойовими мистецтвами та брав участь у професійних боях.
Війна для Олександра почалася у 2014 році. Разом із батьком він приєднався до Херсонської тероборони та вирушив на Донбас. Після поранення та кількох операцій на руці чоловік продовжив службу, проте у 2016 році залишив ЗСУ за станом здоров’я.
Нове покликання
Після завершення військової кар’єри Олександр вступив до Херсонського державного університету, щоб стати фізичним терапевтом. Він знайшов своє покликання і зустрів кохану жінку – Ганну.
Разом вони мріяли про мирне життя, але прийшла війна. Наприкінці лютого 2024 року Олександр знову став до лав тероборони Херсона.
Події на передовій
Олександр зі зброєю в руках захищав Херсон. У боях за Бузковий парк він побачив смерть побратимів та отримав новий бойовий досвід. Рятуючись від ворога, йому довелося ховатися та згодом переодягатися в цивільний одяг для безпеки.
У цей час його кохана Ганна народила донечку. Ризикуючи життям, сім’я залишила окуповану територію та виїхала на безпечну Хмельниччину. Але в жовтні 2024 року Козаки повернулися до Білозерки після звільнення селища.
Життя після війни
Зараз Олександр допомагає постраждалим від війни як фізичний терапевт. Він спеціалізується на ранній реабілітації, допомагаючи військовим відновлюватися після поранень.
Олександр також взяв участь в «Іграх нескорених» у складі команди Херсонської області. Поряд з фізичною реабілітацією, він та інші реабілітологи також працюють над психологічною підтримкою.
Переживши жах війни, Олександр навчився цінувати кожну мить життя. Його кохані – дружина Ганна та донечка Аріанка – стали найважливішими людьми в його житті. Олександр мріє створити сучасний реабілітаційний центр у рідній Білозерці.
Ми віримо, що мрії Олександра збудуться, і звільнена Білозерка, попри постійні обстріли, стане місцем, де житимуть мужні і справжні люди.
Ірина Квітка
