Спічрайтери тимчасового голови Херсонської області Володимира Сальда, що співпрацює з окупаційною адміністрацією, продемонстрували незнання географії регіону. Нещодавно вони заявили про плани відкрити четвертий пункт пропуску між лівобережною частиною Херсонщини та Кримом. Однак це є малоймовірним, оскільки наразі існує лише три автомобільні дороги, які з’єднують ці терени.
Кореспонденти “IPC-Південь” повідомляють про це, посилаючись на російські джерела.
Згідно з інформацією, озвученою Сальдом, влада Херсонщини готова організувати новий пункт пропуску для автомобілістів до Криму. Це нібито суттєво сприятиме розвитку Азово-Чорноморського кластеру та дозволить краще координувати туристичні потоки. Однак, як зауважили російські чиновники, наявних пунктів пропуску на сьогодні достатньо, і якщо виникне така необхідність, можна буде створити ще один.
Проте важливо зазначити, що між Херсонською областю та Кримом існують лише три основні траси: через Чонгар, Каланчак та Чаплинку. Цими маршрутами у період з 2014 по 2022 роки функціонували українські контрольні пункти. Інших автомобільних доріг, що ведуть до окупованого півострова, немає. Навіть якщо російська влада вирішить збудувати нову трасу, це вимагатиме значних фінансових та матеріальних витрат, оскільки між регіонами розташоване озеро Сиваш. У такому разі знадобиться також побудувати додатковий міст, що навряд чи є частиною планів окупаційних властей.
Траси, що ведуть з Херсонщини до Криму. Між ними озеро Сиваш.
Теоретично, можливим залишається варіант будівництва дороги через Арабатську Стрілку, проте ця ідея має свої недоліки. Піщана коса на деяких ділянках є лише кілька сотень метрів завширшки і часто підлягає розмиванню під час штормів. Це ставить під загрозу безпеку автотранспорту на цій ділянці.
Також варто зазначити, що аргументи щодо відкриття четвертого пункту пропуску виглядають сумнівно. Сальдо стверджує про наявність значних туристичних потоків, однак, згідно з офіційними даними, в 2023 році лівобережжя Херсонщини відвідало лише 12 тисяч туристів. Для порівняння, у 2019 році перед початком повномасштабного вторгнення ця цифра становила 3,5 мільйона відпочивальників.
На ділянках поблизу контрольних пунктів дійсно можуть виникати затори, однак основною причиною цього є не проблеми з логістикою, а тривалі перевірки з боку російських правоохоронців, які можуть займати кілька годин для кожного автомобіля.
Останні новини свідчать про те, що реалії відрізняються від обіцянок російської адміністрації, і відкриття нового пункту пропуску виглядає малоймовірним.
