Понад пів тисячі українських частот — як радійних, так і телевізійних — були втрачені через російську агресію. Найбільших втрат зазнали мовники на тимчасово окупованому Кримському півострові та в Херсонській області.
Такі дані оприлюднила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у відповідь на запит Детектор медіа.
Після анексії Криму найбільше частот — 115 — втратив Суспільний мовник, що раніше був мережею філій Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Ці частоти були розташовані в різних населених пунктах півострова.
Ще 17 частот належали “Чорноморській телерадіокомпанії” — регіональному мовнику, який після окупації змушений був припинити мовлення, оскільки його частоти зайняли російські телеканали. Проте колектив компанії виїхав з Криму і продовжив роботу в форматі супутникового мовлення. У 2017 році для Криму було організоване тестове цифрове ефірне мовлення з Чонгара — прикордонного села на межі Херсонщини та окупованого півострова.
Пізніше команда “Чорноморської ТРК” переїхала до Києва, і її мовлення орієнтоване на внутрішньо переміщених осіб з Криму, які втратили можливість дивитися українське телебачення на півострові. Восени 2024 року телеканал опинився у складній фінансовій ситуації: власник припинив фінансування, а проєкти з Міністерством з питань реінтеграції завершились. Втім, вдалося знайти нових інвесторів, і на базі ТРК було зареєстровано нову юридичну особу — ТОВ “ТРК Чорноморська”. Представники каналу запевняють, що інвестори не пов’язані з політикою.
Ще одним кримським мовником була ТРК “Жиса”, яка працювала в Севастополі, Сімферополі та Ялті. З 2013 року його логотип змінили на логотип каналу групи «1+1».
Після анексії Криму окупанти взялися за повну перебудову інформаційного простору — як за змістом, так і за мовним наповненням. Видання Інтент дослідило, скільки медіа сьогодні продовжують доносити правду про ситуацію на півострові. Жителі Криму позбавлені доступу до інформації про події на півострові з українських медіа, а переселенці з Криму, які нині живуть на підконтрольній Україні території, отримують обмаль достовірних новин про ситуацію вдома.
Херсонська область зазнала окупації з березня по листопад 2022 року, але лівобережна частина області лишається під російським контролем і донині.
У місті Херсон відновили мовлення українських телеканалів у загальнонаціональних мультиплексах “Зеонбуд” (МХ-1, МХ-2, МХ-3), а також у державному мультиплексі МХ-7, який запустили у 2023 році. Проте регіональний мультиплекс поки що не відновлений.
З місцевих мовників телеканал Kratu (юридична особа — ТОВ “Реал-медіа”) відмовився від ліцензії, тому його частоти наразі вільні. Натомість телеканал “ВТВ плюс”, власників і керівників якого підозрюють у колабораціонізмі, продовжує працювати та має чинну ліцензію. Нацрада має намір через суд добитися анулювання ліцензії цього мовника.
Окрім Суспільного, частоти на Лівобережжі Херсонщини належали таким телеканалам, як ICTV, “Прямий”, “Чорноморська ТРК”. Також деякі частоти отримали ТОВ “Останній бастіон” і ТОВ “Херсон плюс продакшн”, але вони здобули їх лише за рік до повномасштабного вторгнення і не встигли почати мовлення.
134 частоти на окупованих територіях належали українським радіостанціям. З них 45 — Суспільному (радіостанції “Українське радіо”, “Промінь” та “Культура”). Решта — це переважно мережеві комерційні мовники великих радіогруп.
У Луганській та Донецькій областях “Громадське радіо” втратило чотири частоти, на Херсонщині у Чонгарі припинило мовлення “Радіо Крим. Реалії”. Чотири частоти втратило “Радіо НВ”, а кримськотатарські радіостанції “Мейдан” і “Хаят»” — на Лівобережжі Херсонщини.
Внаслідок війни в Україні припинили діяльність 329 медіа, що призвело до появи так званих “новинних пустель” — районів, де не вистачає журналістів і місцевих видань. На Півдні України ситуація дещо краща: Одеський, Миколаївський і Херсонський райони сформували так званий “зелений пояс” із більш стабільним інформаційним простором.
Анна Бальчінос
