20 жовтня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розпочав розгляд справ, пов’язаних із забороною Меджлісу кримських татар. Цю заборону запровадила російська окупаційна влада Криму у 2016 році.
Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
Заявки до Суду подали як представники органів кримських татар, так і окремі громадяни. Голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив, що 17 індивідуальних заяв разом із заявою від Меджлісу були подані ще в 2017 році за сприяння КРЦ.
Барієв пояснив, що затримка розгляду пов’язана з позицією ЄСПЛ. Суд вирішив розглядати індивідуальні заяви тільки після ухвалення рішення у справі “Україна проти Росії” щодо Криму, яке стало відомим у червні минулого року.
За словами Барієва, мета скарг значно ширша, ніж скасування заборони однієї організації: заявники прагнуть міжнародного визнання системного тиску на кримськотатарський народ. Він підкреслив, що заборона Меджлісу є частиною “геноцидальної політики Кремля” і навмисною спробою зруйнувати національне самоврядування.
Адвокат Борис Бабін, який представляє заявників у Суді, відзначив юридичні труднощі справи. Вона стосується визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що є рідкісним випадком у практиці ЄСПЛ.
Бабін також звернув увагу на справи місцевих меджлісів Херсонщини, які ще в 2017 році зверталися до ЄС з попередженнями про можливі агресії з боку Росії та прогнози щодо утисків кримських татар, які, на жаль, підтвердилися після 2022 року.
На тлі старту комунікації КРЦ влітку 2025 року надав ЄСПЛ додаткові документи, що підтверджують тривале переслідування членів місцевих меджлісів Херсонщини: деякі з них знаходяться у в’язниці, інші змушені були виїхати, а ті, хто залишився, перебувають під постійним контролем окупаційних сил.
Катерина Глушко
